НЕРЕСНИЦЯ, село
Світлина автора, 1992
Історичний екскурс
Уперше село згадується у ХIV ст. У 1648 році тут була церква св. Йоана Хрестителя, яка згадується і 1751 року. Наступну двозрубну, тридільну церкву збудував Дмитро Гасинець у 1813 році. Іконостас вирізав Петрус Томашко 1822 року, а ікони намалював Михайло Манкович з помічником Олександром Дуковським 1825 року.
Архітектурна характеристика
Церква була чудовим зразком дерев’яної «готики Потисся». Колись такі церкви з високими шпилями стояли чи не в кожному селі над Тисою та її притоками. Найбагатше було оздоблено вхід до церкви: ґанок утворювали вишукано профільовані стовпчики, одвірки прикрашало активне рельєфне різьблення. Пам’ятка чарувала пропорціями і чудовим розташуванням на високому схилі, на тлі величного ландшафту.
Спосіб руйнування
З приходом радянської влади у церкві влаштували етнографічний музей. Дерев’яну дзвіницю було перенесено до православної дерев’яної церкви, збудованої 1923 року. У 1991 році храм повернули місцевій греко-католицькій громаді. Поруч збудували нову дерев’яну дзвіницю.
Церква згоріла дощенту 22 березня 2003 року, зайнявшись від непогашених свічок. Це була остання дерев’яна готична церква у долині Тересви.
Пам’яткознавчий матеріал
Гаджеґа Василь. Додатки к исторіи Русинов и руських церквей в Марамороші. Студії історично-архівні. Науковый зборник товариства «Просвіта» в Ужгороді за рік 1922. Ужгород, 1922, с. 182.
Сирохман Михайло. Згоріла остання дерев’яна церква в долині Тересви. «Ужгород», № 13, 5 квітня 2003 р.
Бабяк Ярослав. Знову згоріла церква. «Старий замок», № 25–26, 26 березня 2003 р.
Штефаньо Оксана. У Нересниці дотла згорів один із найунікальніших храмів Закарпаття. «Срібна земля–Фест», № 12, 27.03–2.04 2003 р.
