Цифрова мапа об’єктів культурної спадщини Закарпаття
У час російсько-української війни критично важливо інформувати громадян України та міжнародну фахову спільноту про культурні цінності, які захищає український народ, і про те, які обʼєкти та майно культової спадщини є спільними з європейською культурою з огляду на наші історичні зв’язки в розвитку ремесел і мистецтва.
Ми говоримо про релігію й «кордони» виключно в історичному контексті тяглості культурного феномену християнства, що нерозривно пов’язаний зі становленням нашої національної та громадянської ідентичності.
В Україні вісім об’єктів включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО:
(1) собор Святої Софії в Києві та прилеглі монастирські споруди Києво-Печерської лаври
(2) ансамбль історичного центру Львова
(3) Резиденція митрополитів Буковини і Далмації
(4) Дерев’яні церкви Карпатського регіону
(5) стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора
(6) первісні букові ліси Карпат
(7) історичний центр Одеси
(8) частина геодезичної дуги Струве
П’ять із цих восьми об’єктів є культурними маркерами розвитку християнства в центрально-східній частині Європи.
Вшанування пам’яті про полеглих у цій війні має плануватися з урахуванням вищезазначених аспектів нашої ідентичності. Тисячі життів навік спочило в деревищі, як і тисячу років наші пращури віддавали свої життя, обороняючи цінності віри на визначеній нам ділянці. А існування української культури на мапі світу вимагає історичного й візуально-геолокаційного верифікування її маркерів.
Не вбивай.
Не кради.
Не свідчи неправдиво на ближнього твого.
Найдавніші християнські громади
зафіксовані в античних містах Північного Причорномор’я (III–IV ст.)
Херсонес Таврійський
Нині в межах Севастополя, Крим (Україна). Тут найкраще простежені ранньохристиянські громади: культи єромучеників Херсонеських (поч. IV ст.) й мережа ранньохристиянських базилік (понад 20 пам’яток).
Тіра
У межах сучасного Білгорода-Дністровського, Одеська обл. (руїни античного міста під фортецею). Є залишки ранньохристиянської базиліки (датування переважно VII ст.), що свідчать про поширення християнства на нижньому Дністрі.
Пантікапей
Нині в межах м. Севастополь, Крим (Україна). Тут найкраще простежені ранньохристиянські громади: культи Єромучеників Херсонеських (поч. IV ст.) й мережа ранньохристиянських базилік (понад 20 пам’яток).
Дорос / Готія (Мауп-Кале)
Поблизу с. Ходжа-Сала, Бахчисарайський р-н, Крим. Для Кримської Готії засвідчені базиліки VI–VII ст. і пізніша митрополія Готії та Кафи; це важливе свідчення християнства у внутрішньому Криму.
Державно-політичне прийняття християнства відбулося у 988 р. у Київській Русі за князя Володимира. Ці факти подаємо як опис епох, у яких бере свій початок культовий феномен християнства на території нашої держави.
Храмовий простір з унікальним різьбленим інтер’єром, живописом, співом і музикою був єдиним драйвером розвитку ремесел і мистецтва як маркерів української культури у світовій історії.
Освітній компонент
Розрізнення цих фактів упорядковує освітній компонент, який допомагає відокремити українську храмову естетику від московського впливу, що є необхідною умовою державного суспільного добробуту, який залежить від балансу ментального здоров’я громадян.
Історичне й візуально-геолокаційне верифікування маркерів української культури є невіддільною складовою для подолання в суспільній свідомості розбіжностей про історичне минуле нації. Візуалізуємо збережене, втрачене і загрожене — щоб побачити цілісність та унеможливити підґрунтя для просування несумісних з незалежністю держави «гібридних» ідентичностей, пов’язаних з російською церковною політикою, та провокацій мовних конфліктів на території України.
Найбільш виразним, повним і глибоким меседжем автентичної культури українських Карпат залишаються дерев’яні церкви.
Завжди настає момент, коли людина хоче бачити, — тоді очі розплющуються, і цей меседж можливо зчитати з форми українського храму. Ти розумієш, як люди мислили, що в них було на душі, коли дивишся на бруси: як вони були витесані, як вони є витесані. Як вони з’єднані на кутах, як збудовано дах, як до гори йде вежа, — це все розповідь. Довкола можна ходити й без кінця насолоджуватися цією розповіддю. Це краще розповість і дасть більш повне виразне уявлення про свій край, про свою землю, зрештою, про себе, ніж будь-який інший чи то написаний твір, чи то знятий фільм. У тому велика непроминальна цінність культурної спадщини.
Культова будівля, споруда — це будівля або споруда, що є об’єктом нерухомого майна, спеціально призначена для задоволення релігійних потреб шляхом проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, ритуалів, молитов, служінь, релігійних зібрань та забезпечення інших видів релігійної практики.
Визначення із закону «Про захист конституційного ладу
у сфері діяльності релігійних організацій» № 3894-IX
Мапа дерев’яних та мурованих церков Закарпаття,
зруйнованих упродовж ХХ ст.
Містить 156 об’єктів втраченої сакральної архітектури Закарпаття: дерев’яні церкви, дзвіниці, муровані храми поліетнічних громад. Більшість із них були свідомо спотворені або знищені: цибульчасті бані, бляшані дахи, вирубані довколишні дерева — усе це наслідки колоніальної політики РПЦ. Мапа дозволяє побачити, як змінювалися сакральні простори, і фіксує базу знань, необхідну для захисту української ідентичності та державного суверенітету.
Культове майно — це майно, що призначене для проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, ритуалів, молитов, служінь, релігійних зібрань та забезпечення інших видів релігійної практики.
Визначення із закону «Про захист конституційного ладу
у сфері діяльності релігійних організацій» № 3894-IX
Інтерактивна мапа пам’яток
Мапа демонструє продовження міжсекторального наукового дослідження української гуманітаристики у Центральній Європі з відновлення, актуалізації та декомунізації сакрального художнього дереворізьблення.
Фільтр за назвою «Національна культурна спадщина» демонструє бази даних, що містять вичерпну інформацію про конкретний перелік пам’яток храмової архітектури національного значення
в Закарпатській області. Їхній стан: зовнішній, внутрішній, ландшафт.
Цифрова експозиція
Об’єкти храмового художнього дерева — автентичного інтер’єру культової будівлі, визначені як культове майно, є невіддільною частиною спадщини й охороняються законом України. Розроблено громадським обʼєднанням «Культурна платформа Закарпаття» в експертній співпраці з Михайлом Приймичем, доктором мистецтвознавства, ректором Закарпатської академії мистецтв.
