Деколонізація памʼяті. Наукове, музейне й правове тлумачення

Освітній модуль демонструє розрізнення української сакральної компоненти як культурного феномену національної ідентичності. Комеморативні практики є важливим інструментом для роботи на деокупованих територіях та у разі воззʼєднання спільнот, що певний час були штучно розділеними.

Україноцентрична позиція – відмова від пост-радянської культури звеличення та пафосу навколо вшанування памʼяті жертв російсько-українською війни на перевагу піти європейським шляхом інклюзивної культури памʼяті із залученням комеморативних практик та стишеної, але тим самим більш людино-орієнтованої та щирої меморіалізації.

Михайло Сирохман

Мистецтвознавець, художник-графік, викладач Закарпатської академії мистецтв, відомий як «гуру» дерев’яних церков, яким він присвятив понад 40 років польових та архівних розвідок. З кінця 1970-х він фіксував дерев’яні церкви, каплиці та дзвіниці на фотографіях і слайдах, розпитував про наявні та втрачені храми старожилів, нащадків майстрів-будівничих, вів пошуки в архівах, листувався з краєзнавцями.

Михайло Приймич

Різьбяр, доктор мистецтвознавства, ректор Закарпатської академії мистецтв, автор «Іконостаси Закарпаття» (2015), «Церковний живопис Закарпаття» (2017), монографії «Церковне професійне малярство Закарпаття другої половини XVIII — першої половини XX ст.: народна традиція, візантійська канонічність та впливи західноєвропейського мистецтва» й низки інших значущих для розвитку теми робіт.