Троп. Цифрова експозиція різьблярської сакральної майстерності.

Шлях до формування культурного бренду, інтегрованого в систему національної музейної репрезентації започаткованого одним з найвидатніших провідників української церкви й національного руху першої половини XX століття – Андреєм Шептицьким.

Художнє дерево — це:

  1. Елемент спадщини, що заслуговує охорони на рівні нематеріальної культури;
  2. Ресурс відновлення, що забезпечує ідентичність у процесах післявоєнної реконструкції;
  3. Частина креативної економіки, що має право на податкові, грантові, правові інструменти підтримки.

Використання інструментів, закладених у законах №8371, №2547-III, міжнародних конвенціях та бюджетних програмах, здатне не лише зберегти, а й розвинути деревообробну традицію як живу і продуктивну сферу культури XXI століття.

ТРОП

Цифрова експозиція забезпечує публічність візуального й історичного верифікування артефактів культового майна української сакральності на противагу церковній спадщині, пов’язаній із російською політикою релігійногодомінування, що здійснювалася мережею УПЦ МП, яка є афілійованим представником РПЦ в Україні.

Липи Августина

Культурний феномен, що століттями удосконалювалися майстрами різьбярами і витворив унікальні техніки художнього храмового різьблення українських Карпат і є маркером нашої ідентичності.

Це актуалізація внутрішньої функції, коли все інше розпадається в трансформації.

РІЗОМА

Приватна колекція
Матеріали: липа, левкас, олія 
Техніки: токарювання, профілювання, покриття левкасом, розпис
У Карпатах згадуються дерев’яні чаші, у середину яких вставлялася скляна посудина.

Михайлівська церква 1758 року

Станом на 2025 рік церква перебуває під опікою представників УПЦ МП, які спотворили автентичний вигляд об’єкта: змінили ландшафт, встановивши бетонні стовпи, та переінакшили дзвіницю.

Знак прощання з покійником

Матеріал: липа

У часі похорон дається для цілування, як знак прощання з покійником.

Прості геометричні візерунки дуже подібні до гуцульських різьбярських мотивів — “кривульки”, “шнурочки” – дають право говорити про тривалу стійкість українських орнаментальних традицій.

Культура пам’яті

Найяскравіше і найповніше відображення автентичної культури українських Карпат — це дерев’яні церкви. Проте чи замислювалися ви колись, скільки пам’яток було втрачено через свідомі спотворення або повне знищення? Цибульчасті бані, бляшані дахи, вирубані дерева — усе це наслідки колоніальної політики.

Об’єкт ЮНЕСКО —  Храм архангела Михаїла

Храм архангела Михаїла — дерев’яна тризрубна, триверха церква бойківської школи, збудована на високому пагорбі. Центральний квадратний зруб домінує над меншими: його верх має два заломи й шатрове завершення, тоді як вівтарний зруб нижчий, з одним заломом. Над бабинцем піднято каркасну дзвіницю з відкритою аркадою голосників під шатровим дахом.

Міжнародний День Гір 2025

Держава визначається національною та громадянською ідентичністю – фундаментом якої є автентична культура. 

Визначення прослідковується у рахунок культурних феноменів які виникали і розвивалися на її території. 

Витворені за рахунок унікальних виробничих технологій і художніх технік, наразі вони визначаються термінами матеріальної і нематеріальної культурної спадщини.