СТЕБЛІВКА (Салдобош), село

На думку дослідників зрубні стіни церкви походили з XVI ст., а дахи й вежа постали 1794. Готична церква була чи не найгарнішою з п’ятірки готичних церков Хустщини. Майстрам вдалося досягти майже ідеального синтезу архітектури, різьбярства, стінопису й малярства. Висока каркасна дзвіниця з видовженим верхнім ярусом була збудована, вочевидь, у кінці XVIII ст.

Найдавнішими частинами храму були потужні зруби з дубових колод завдовжки 14 м. Кожен фасад вражав досконалістю пропорцій. Чудовим архітектурним мотивом була висока вежа з підсябиттям та шпилями, увінчаними розкішними кутими хрестами. Інтер’єр приваблював доцільністю архітектурних форм, вишуканими елементами декору, настінним малюванням початку ХIХ ст. Іконостас з іконами походив з XVIII століття

Унікальна церква згоріла 29 серпня 1994 року. Селяни зійшлися на версії, що причиною пожежі була блискавка, але найімовірніше біда сталася через несправність електромережі. І хоча в селі є пожежна дружина, прибула вона до охопленого вогнем храму аж за годину. Обгорілий зруб роками нагадував мешканцям села про гірку втрату. Греко-католицька громада виношувала плани щодо відбудови церкви. Зрештою зійшлися на більш реалістичному проекті, що передбачав збереження вцілілої частини. Ключову роль у справі, що почалася влітку 2009 року відіграв архітектор Василь Фречка, а допомагали і місцева влада, і рада церкви. Дубові зруби, що вистояли просто неба 15 років, отримали дах. 3 вересня 2011 року у споруді єпископ Мілан Шашік провів першу Службу Божу.

Гаджеґа Василь. Додатки к исторіи Русинов и руських церквей в Марамороші. Студії історично-архівні. Науковый зборник товариства «Просвіта» в Ужгороді за рік 1922. Ужгород, 1922, с. 192.

Чепка В. Згоріла, щоб воскреснути… «Вісник Хустщини», № 21–23, 13 лютого 2010 р.