Деревляне будівництво і різьба на дереві

Вадим Щербаківський

Студіюючи архітектурний матеріал виданий нами в сім випуску, можна помітити, що не дивлячись на ріжні відміни, чи то бойківських церков біля угорського Мукачова, чи то козацьких на Полтавщині, головні риси їх спільні, спільна головна архітектурна ідея. Чи візьмемо церкву трьохбанну, чи пятибанну, чи однобанну, бачино, що центр ваги цілої будови, центр її маси, завжди міститься в геометричнім осередку, в середній найвищій вежі, до котрої симетрично навкруги прилучаються иньші вежі. 

Симетричність, се головна будівельна ідея української архітектури, як церковної так і домової а також і орнаментики. Друга ідея, се легкість кождої окремої вежі, бажанє нїби летїти до гори до неба, мрія про щось духове вище.

Вежа звужується до гори, творячи поверхи що раз легчі, викликаючи тим ілюзію незвичайної високости.

Іконостас стежить за зломами вежі і вражає також своєю легкістю і прозорістю різьби.

Іконостас стежить за зломами вежі, в котрій стоїть і вражає своєю легкістю і прозорістю різьби, але в своїм архітектурнім роскладі дуже відбиває на собі вилив ренессансу, хоча окремі орнаменти, як напр. виноградна лоза в глибокій різьбі на сохах і другі рослини на фоні іконостаса, виявляють иньші більше рідні традиції і заповіти.

Також і одвірки церковні, стежучи за архітектурними кардинальними лініями веж, утворили шестикутню форму, але часом, особливо на заході, в австрийській Україні, вони підлягали впливам готика.

Сказане нами вище відноситься і до звіниць.

Звіниця, або уявляє з себе вежу таку саму як і церковна, або часом нагадує готицьку.

Хрести на церквах вражають своєю орнаментикою. Поміж орнаментами на них дуже часто вживаються хрестик і лілія (хрін, звоник) в ріжних комбінаціях.