УЖГОРОД–РАДВАНКА, місто
Деже Варнаі, 1940. Середньовічні церкви від Тиси до Карпат. Ніредьгаза, 2013, с. 212
Історичний екскурс
Понині видніються руїни давнього храму на краю цвинтарного пагорба неподалік від колишньої греко-католицької церкви. Це був римо-католицький храм, освячений Естергомським архидияконом кардиналом Георгієм Ліппаєм у 1640 році. У 1830-х роках радванський поміщик Міклош Ранх відбудував храм, що до того часу уже занепав. Після цього його іще раз ремонтували 1901 року, і це був останній ремонт.
Архітектурна характеристика
Невелика споруда завершувалася зі сходу півкруглою апсидою, над дахом здіймалася маленька вежа. На південній стіні була скульптура св. Івана Непомуцького.
Спосіб руйнування
У 1940-х роках церква знову почала занепадати. Поруч добували каміння, і через постійні вибухи в кар’єрі у стінах споруди з’явилися тріщини. Через аварійний стан вірники перестали відвідувати храм. На початку 1960-х років завалилися дах і вежа. На сьогодні від пізньоготичної пам’ятки залишилися рештки стін.
Пам’яткознавчий матеріал
Петро Сова, 1950-і. Фонди Закарпатського краєзнавчого музею (Ф -4132)
Філіп Людвіг. Стара Радванка. Ужгород, 1996, с. 7–8.
