ТЕРЕБЛЯ, село
Світлина 1942 р. З архіву Степана Чопика-Микунди
Історичний екскурс
На гравюрі 1744 року зображено поселення Тереблю і дерев’яну церкву – характерний зразок «готики Потисся». У парохіяльних документах 1775 року повідомлялося, що стара дерев’яна церква не вміщала всіх вірних, рекомендувалося збільшити простір шляхом прибудови. 1806 року заклали фундамент нового мурованого храму, а 1813-го його завершили і освятили.
Архітектурна характеристика
Особливістю цієї мурованої базилічної церкви були відкриті голосниці під шатром на верхньому ярусі вежі, декорованому дощаним підсябиттям подібно до дерев’яних церков.
Спосіб руйнування
На початку 1920-х років абсолютна більшість тереблян перейшла у православ’я. У 1930 році місцеві майстри збудували дерев’яну православну церкву. З приходом радянської влади греко-католицький храм закрили. Улітку 1958 року будівлю, що стояла пусткою, було передано на баланс колгоспу, і у ній влаштували склад мінеральних добрив. 1 жовтня 1960 року церкву вилучили з реєстру діючих храмів. У 1966 році за допомогою двох тракторів церкву зруйнували.
Пам’яткознавчий матеріал
Гаджеґа Василь. Додатки к исторіи Русинов и руських церквей в Марамороші. Студії історично-архівні. Науковый зборник товариства «Просвіта» в Ужгороді за рік 1922. Ужгород, 1922, с. 187.
Чопик-Микунда Степан. Греко-католицька церква святого Миколая Чудотворця в с. Теребля. Теребля, 2018.
