РОЗТОКИ, село
Флоріан Заплетал, 1921. З архіву Миколи Мушинки
Історичний екскурс
Колишній куратор Михайло Грабар розповів, що церкву купили в Ясінях, а потім розібрали і сплавили Чорною Тисою в Розтоки. У 1905 році її відбудували на цвинтарі в урочищі Великі Розтоки місцеві майстри Степан Кокіш, Василь Міхалко, Юрій Примак та Михайло Угринюк. На початку 1930-х років ґонтове покриття дахів замінили етернітом.
Архітектурна характеристика
Одна з найпізніших дерев’яних церков «середньогуцульського» стилю відрізнялася базилічним об’ємом значних розмірів і малими бічними прибудовами нави. На головному фасаді був відкритий ґанок під односхилим дахом. Маленька вежа завершувалася низьким шатром із грушеподібною главкою.
Спосіб руйнування
Церква простояла непошкодженою до 1961 року. Потім її закрили, і споруда почала руйнуватися. У 1965 році її вже було розібрано. Не збереглася і одноярусна каркасна дзвіниця.
Пам’яткознавчий матеріал
Записано *** року зі слів колишнього куратора Михайла Грабара.
Hansa Karel. Stero črt a obrazků z Podkarpatské Rusi. Praha, 1935, s. 238.
Попович Василь. Церкви Рахівщини. Ужгород, 2013, с. 141–144
