ПЛАВ’Я, село
Історичний екскурс
У 1692 році в селі була церковна ділянка, а отже, була, вочевидь, і церква. За єпископською візитацією 1784–1785 років, наступну церкву місцеві мешканці збудували 1756 року.
Архітектурна характеристика
Це була невелика двозрубна, тридільна споруда з маленькою вежкою. Належала вона до архаїчного типу церков, поширеного у малих віддалених селах. Зруби поставили на фундамент з річкового каміння. Вежка не мала голосниць, її увінчував восьмисхилий шатрик, що переходив у готичний шпиль. Інтер’єр освітлювали маленькі квадратні віконця.
Спосіб руйнування
Церква простояла до 1965 року, коли її розібрали внаслідок «активності» Свалявського райкому КПРС та деяких вчителів села. Дзвіниця збереглася і стоїть біля дерев’яної церкви св. арх. Михаїла, спорудженої 1932 року. Місце, де була стара церква, позначене кам’яним хрестом, поруч із ним – старезний дуб. За словами церківника, дуб почав сохнути, як розібрали церкву.
Пам’яткознавчий матеріал
Богуміл Вавроушек, 1925. B. Vavroušek. Církevní památky na Podkarpatské Rusi. Praha, 1929, il., 79
Lehoczky Tivadar. A Beregrmegyei görögszertartásu katholikus lelkészségek története a XIX sz. végeig. Munkács, 1904, old. 100.
Щербаківські Вадим і Данило. Українське мистецтво. Харків, Видавець Савчук О. О., 2015, с. 279.
Források a magyarországi görögkatalikus parókiák történethez. A munkácsi egyházmegye parókiarendezési irotai 1782–1787. Nyiregyháza, 2017, old. 260.
