ПАВЛОВО, село

До 1945 року греко-католики Павлова відвідували парохіяльну церкву в селі Матієвці (нині – територія Словаччини), а в селі була лише дерев’яна дзвіниця з одним дзвоном.

Це була одна з останніх дерев’яних дзвіниць Ужгородщини. Такі дзвіниці, що різнилися лише розмірами, мали максимально просту конструкцію: у нижній вінець з грубих плах запускалися чотири вертикальні стовпи, що скріплялися вгорі дерев’яною обв’язкою з поперечними брусами для дзвонів; всі кути каркаса зміцнювалися скісними брусками й відкосами.

З приходом радянської влади дзвіницю перенесли на цвинтар. У 1996–2000 роках у селі спорудили муровану церкву для греко- і римо-католиків. Через два роки дзвіницю розібрали.

Записано у Павлові 1999 р. зі слів Бейли Онофера.