ГРАБОВО, село
Малюнок автора за світлиною 1974 р.
Історичний екскурс
У 1872 році за графа Євгена Ервіна Шенборна у східному кінці Грабова поселилося 15 німецьких сімей з Чехії. Незабаром було збудовано невелику римо-католицьку церкву. Це була споруда із саморобної цегли на кам’яному фундаменті, вкрита двосхилим ґонтовим дахом. Її невисока каркасна вежа була вертикально обшита дошками та увінчана конічним шатром. Один із дзвонів, відлитий 1885 року (перенесений у Кленовець), що, можливо, вказує на дату спорудження церкви.
Архітектурна характеристика
На основі обмірів, зроблених автором цих рядків у 1991 році, можна досить приблизно встановити деякі розміри церкви. Прямокутник нави ~9–9,5 м завдовжки та ~6 м завширшки завершувався у вівтарній частині півкруглою апсидою. Вежа у плані творила квадрат зі стороною ~240 см. Дах над входом не мав виносу і утворював трикутний фронтон, що сполучався із західною стіною вежі.
Спосіб руйнування
Храм занепав після Другої світової війни, коли німців було виселено. Дах із вежею проломився у 1970-х роках, близько 1984 року завалилися стіни. У 1990-х виднілася лише купа розмоклої цегли і фрагменти даху.
Пам’яткознавчий матеріал
Lehoczky Tivadar. A Beregvárrmegye monographiája. III kötet (2 rész). Ungvárott, 1881, old. 734.
Kozauer Nikolaus G. Die Karpaten-Ukraine zwischen den beiden Weltkriegen. Esslingen
