Статті
Як врятувати дерев’яну церкву? Тим часом як одні священники разом із парафіянами нищать дерев’яні церкви самодіяльними «вдосконаленнями», інші ставляться до пам’яток з пошаною і намагаються їх уберегти. Найсвіжіший приклад – те, як цьогоріч молодий і активний священник Тарас Бровді, настоятель церкви в селі Ділове на Рахівщині, що є пам’яткою архітектури XVIII ст., не дочекавшись обіцяного…
Як знищити дерев’яну церкву? Знищити дерев’яну церкву можна по-різному. Найбільш радикальний і очевидний спосіб – це просто її розібрати. На Закарпатті свідоме руйнування дерев’яних церковних споруд у ХХ ст. можна поділити на три періоди. Перший тривав від початку століття до 1945 року, коли край увійшов до складу СРСР: у цей період продовжувалася розпочата в кінці…
Дерев’яні церкви і туризм: досвід сусідів Для тих, хто не хоче їздити в тури разом із повним автобусом незнайомців і воліє мандрувати самостійно, ідеальний туристичний маршрут – це той, до якого не потрібно готуватися. В Україні це поки що неможливо. Навіть збираючись у подорож начебто туристичними регіонами, як-от Закарпаття або ближні околиці Львова, потрібно попрацювати…
Церква і громада Жінки, які доглядають за дерев’яною церквою у Сокирниці, водночас виконують роль дзвонарів. Фото Олени Крушинської, 2009 р. Патріархальне село було маленьким, але цілісним та чітко структурованим суспільством, а церква – його осердям. Саме навколо церкви гуртувалася сільська громада, і саме тут проявлялося те, що тепер назвали би «самоорганізацією». Громада обирала «церковну двадцятку»…
Дерев’яна церква – один із маркерів української національної ідентичності Маркерами національної ідентичності можна вважати ті явища, які дають нам змогу відчути, свідомо чи несвідомо, свою приналежність до власного народу, явища, що відрізняють нас навіть від найближчих сусідів. Коли звучить українська народна мелодія, ми не сплутаємо її з мелодією польською чи російською, хоча пояснити особливості українського…
Охорона і реставрація пам’яток: європейський підхід Будівництво репліки дерев’яного костелу св. Анни XVI ст. в Остраві-Грабовій (Чехія), знищеного пожежею 2002 р. Фото зроблене у березні 2004 року Фото Карела Кучі, березень 2004 Західний кордон України можна розглядати як межу, що розділяє Європу на дві частини за критерієм ставлення до пам’яток. На захід від цієї межі…
Світ впевнено рухається від застарілого поняття «завершеної вищої освіти» до концепту «безперервної освіти», що триває все життя.
Проєкт «Втрачені церкви Закарпаття» підтримує цей рух та запрошує відвідати серію з п’яти лекцій експертів проєкту в Ужгороді.
Цьогоріч Україна відзначає 30-у річницю проголошення Незалежності. Ця знакова дата – привід осмислити не лише здобутки, а й втрати у нашій культурній спадщині.
Зазвичай вважають, що пам’ятки досліджують певні «фахівці» – мабуть, архітектори, мистецтвознавці чи принаймні історики за освітою, – і що роблять вони це в рамках діяльності своєї організації, за зарплатню. Звісно, у багатьох випадках, коли йдеться про суто наукові кола, так і є.
